Тема уроку . Роль української пісні в життєвій і творчій діяльності Раїси Кириченко

Роль української пісні в життєвій і творчій діяльності Раїси Кириченко
Мета: дослідити питання про роль української пісні у виконанні Раїси Кириченко, що має величезний виховний вплив на особистість людини; виховувати любов до рідного краю, слова, кращих дочок своєї землі, мужність, силу волі; розвивати такі риси людського характеру, як любов.
Тип уроку: урок літератури рідного краю.
Форма уроку: урок – усний журнал.
Обладнання: портрет співачки, книга «Я козачка твоя, Україно», презентація.
                                                             Я козачка твоя, Україно! –
                                                           завжди гордо казала вона.
                                                            Її пісня звучить соловїно,
                                                            Її пісня – тоненька струна.
І. Організаційний момент.
ІІ. Визначення емоційної готовності до уроку.
Учитель.
         Існує повіря, що на небі загоряється зірка, коли народжується людина. Якщо ця зірка світить довго і яскраво, то й людина по землі іде впевненою ходою. Та нерідко в небесній височині можна побачити, як раптово, немов дорвавшись, падає зоря і згорає блискавично, не встигнувши долетіти до землі.
         У момент падіння зірки, кажуть, треба загадати бажання, і воно збудеться, бо зорепад – на щастя, а можна почути й інше: падаюча зірка – це раптово обірване чиєсь життя.
ІІІ. Оголошення теми, мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя.
         Сьогоднішній урок – урок літератури рідного краю. З Полтавою і Полтавщиною пов’язане життя і діяльність багатьох митців-композиторів, музикознавців, етнографів, як тих, хто тут народився, так і тих, кого життєва і творча доля привела в наш край. 
         Українська пісня, як і пісні визначних композиторів не тільки України, а й інших країн, доносилася до кожного жителя найвіддалених сіл Полтавщини, а в цьому вбачаємо велику заслугу народної артистки України Раїси Опанасівни Кириченко.
         Ми полинемо уявою в життєву долю нашої славетної співачки Р.Кириченко. Вона пішла за межу вічності, не доспівавши, не долюбивши, але залишивши після себе чудові пісні.
         Ми перегорнемо сьогодні кілька сторінок життєпису Р.Кириченко, створивши усний журнал, а епіграфом до нього будуть слова з власного вірша нашої учениці Хорошун Дарини:
                                                             Я козачка твоя, Україно! –
                                                           завжди гордо казала вона.
                                                            Її пісня звучить соловїно,
                                                            Її пісня – тоненька струна.
Запис теми й епіграфа уроку.
ІV. Сприймання і засвоєння нових знань.
І сторінка – «Українська пісня – джерело таланту Раїси Корж.
        «Розвиток пісенної творчості Полтавської Чураївни»
         Учитель. Уявіть собі на хвилинку, що перша сторінка – нетрадиційна розповідь про співачку у вигляді інтерв’ю з нею. І це інтерв’ю взяли ви. Про що ви запитали б у нашої землячки?
Інтерв’ю із співачкою.
Орієнтовні запитання.
1. Як зароджувався талант до пісні?

2. Що Вас надихало на творчу наснагу?
3. Як розвивалася Ваша пісенна творчість?
Орієнтовні відповіді.
           «Кожна її пісня, як джерельце цілющої води. П’єш, а пити хочеться ще і ще...» так пише О.Кравченко про Раїсу Кириченко.
     Українська пісня Раїси Корж (дівоче прізвище Р.Кириченко) починалася з дитинства. Усе життя своє вона присвятила їй.
     Співати Рая навчилася раніше, аніж говорити. Ставала на стільчик, невеличка зростом, щоб усі бачили, і починала виводити ангельським голосочком, що всіх за душу брало.
     «Уже тоді, виступаючи на табуретці з гармошкою батька чи в шкільній самодіяльності, я твердо вірила, що стану співачкою. Уявляла себе в святковій сукні; високою, стрункою, красивою…Хотілося, щоб слухали люди, захоплювалися моїм співом. Тому змалку не боялася сцени, виходила на неї впевнено, сміливо».
            Рідне село надихало співачку, саме в ньому вона отримала творчу наснагу, не могла жити без своєї Корещини. Не тільки тому, що там жила її найдорожча людина – мама. Вона щоліта приїздила до Корещини. З цього приводу Раїса Опанасівна говорила: «Більше сорока років я прожила в місті, але в душі так і залишилась селянкою. І не соромилась цього. Село мене сформувало. Безкраї поля, синє небо, квітучі сади – про це я співала в дитинстві, про це співаю і зараз…»
           У Великі Кринки приїхав народний хор Кременчуцького автомобільного заводу. Для Раї цей день так і лишився святом на все життя. Керівник цього хору Павло Федорович Оченаш був родом з Великих Кринок. І як людина обдарована і далекоглядна, не міг не запримітити  струнке дівча з великими і здивованими очима. Тоді запропонував вступити до хору. Керівник наполегливо відшліфував своєрідний і такий багатий голос співачки, поступово даруючи їй усе складніші партії.
         Після виконання пісні В.Міщенка «Море Кременчуцьке» сказав стримано, що це вже професійний рівень. Він зробив молоде дарування солісткою аматорського хору Палацу культури Кременчуцького автомобільного заводу, влаштувавши контролером на 460-му підприємстві.

           Її імя стало відомим за межами Кременчука. А потім на горизонті її долі зявилась Богдана Авдієвська. Керувала вона ансамблем «Веселка» Полтавської філармонії. Вже в 1962 році талановиту дівчину запросили в Полтавську філармонію.
           А історія про те, як вона потрапила до Полтави, теж цікава. Коли юна Раїса виступала в художній самодіяльності, хтось написав у Полтавську філармонію листа з проханням послухати спів Раїси…І її запросили. Оте прослухування стало зорею співочої долі.
            Р.О. Корж познайомилася у Полтавській обласній філармонії з майбутнім чоловіком Миколою Кириченко. Цих двох талановитих людей поєднала любов до пісні.
     Побралися вони, коли вже працювали в Житомирському ансамблі «Льонок». За цей час вивели у світ у виконанні Р. Кириченко нині відомі твори: «Синові», «Степом, Степом», «Моя Волинь». Подружжя працювало в «Льонку» чотири роки. Та вийшов наказ про ліквідацію народного хору, коли він гастролював  узбережжям Тихого океану.
           Кириченки переїздять до Херсонської філармонії. Там першою із жінок-співачок виконала Білашеві «Два кольори».
           Керівника «Льонку» А.Пашкевича запрошують працювати до Черкас, а він в свою чергу у січні 1968 року – Кириченків. Вони працювали до 1987 року. Тут вона стала заслуженою в 1973 році, всього через пять років одержала звання заслуженої артистки Української РСР, а потім народної артистки України. Та стан здоров’я почав погіршуватись  через розвинену хімічну промисловість. І тому після обстеження лікарі порадили їй змінити місце проживання.
            Так подружжя Кириченків знову потрапило на полтавську землю 27 лютого 1987 року. Р.Кириченко закінчила Харківський інститут мистецтв, роки навчання дали їй багато того, що так необхідно в артистичному житті.
            Повернулася у Полтавську філармонію, де працювала з новоствореним ансамблем «Чураївна». Р.Кириченко писала: «Коли співаю пісні, то ніби відчуваю, що десь за спиною, на сцені, вона (М.Чурай) стежить за мною і пильнує, чи мій голос передає людям її, Марусині почуття….»
              Із ансамблем «Чураївна» створювали цікаву передачу «Пісні Марусі

Чурай», в яку включили сім народних пісень, зокрема: «Летить галка через
балку», «В кінці греблі шумлять верби». Вона відзначалась як одна з кращих передач на Українському телебаченні.
          Більше 10 років її трудової біографії пов’язано з роботою в рідній Полтаві. Своїм чудовим співом вона доносила до людських сердець красу і велич української пісні – одного з найвищих духовних надбань народу. Її талант став тим невичерпним джерелом, який виховує високі почуття патріотизму, любові до рідної землі, яку так безмежно і віддано любила співачка.
Учитель. Отже, співачка вступила на самостійний шлях творення, пошуку свого «Я» у праці, у творчості.
ІІ сторнка – «Вишуканий репертуар співачки Раїси Кириченко»
         Учитель.  Раїса Кириченко надзвичайно любила життя і людей. Тому своїми піснями вона іде до людей із серцем, подібним до сонця. Полтавська Чураївна , здається, готова обійняти весь світ.
         Та передусім вона ніколи не забувала про ту людину, яка засіяла в її душу зерна любові, - стареньку матір.
         Учнівське повідомлення про виникнення слова «мама»
Орієнтовна відповідь.
         Слово мама – прасловянське, воно утворилося з дитячого лепетання: ма-ма. Майже у всіх мовах процес його творення з цим повязаний. Символ життя, святості, вічності, любові – усе це мама. Матір-земля, Матір-життя – найвеличніший образ багатьох слов’янських міфів. Через тисячоліття дійшли до нас імена словянських богинь Слави, Берегині, Лади, Оранти, Богоматері – наймудріших порадниць і заступниць.
         Учнівське повідомлення про репертуар співачки Р.Кириченко.
          Одна з провідних тем творчості співачки – материнська любов.
           Р.Кириченко співала про матерів і від імені матерів, створюючи колоритні образи жінок: «Мамина вишня»; «Материнський наказ»; «Журавлина вірність»; «П’є журавка воду»; «Дорога спадщина». «Коли

 співаю пісні Марусі Чурай або про маму, – зазначає Р. Кириченко, – стає одразу легше на душі, світліше, чи що. Неначе й справді мамине благословення отримую».
Назви документальних фільмів, знятих про її творчість, немовби нагадують про її корені: «Тополина земля»; «Пісні Марусі Чурай»; «Журавлина вірність»; «Розквітає рута-м’ята»; «Автограф».
Згодом доля звела з композитором Володимиром Домшинським, який з Вадимом Крищенком написав для неї пісню «Я горда жінка», в її репертуарі з’явилися пісні композитора Леоніда Нечипорука на слова В. Крищенка: «Бабине літо»; «Від весни до літа»; «Чаруєш ти»; «Над моєю долею журавлі летять». Далі познайомилася з творчістю Миколи Сніжка, поета-лікаря. Його пісні «Моя подруга мила»; «Хризантема», музику до яких написав Л. Нечипорук, полюбилися співачці і слухачам. (Рис.1.1.)
Всеукраїнський фестиваль родинної творчості «Мотив для двох сердець», на який подружжя Кириченків запросили Світлана і Віталій Білоножки, ознаменував появу нового вокального дуету. Ось тоді й виникла ця ідея – заспівати вдвох. (Рис.1.2.)
Валерій Соколик розписав пісню на два голоси. Тембрально їхні голоси злилися – і пісня зазвучала. І були дві пісні Олексія Чухрая і Миколи Ляпаненка «Доля у нас – два крила» та «Любове ніжна моя», які вдалися і авторам, і виконавцям. (Рис.1.3.)
Збиралося подружжя записати чергову пісню «Червона ружа», авторами якої були Вадим Крищенко і Володимир Домшинський. Але не встигли… Виконав її Микола Кириченко з юною Наталкою Шинкаренко з Градизька. Р.О.Кириченко любила цю дівчинку, говорила, що це росте співачка народного плану.
Р.Кириченко виконувала тільки те, що могло «взяти за душу», схвилювати людину, торкнутися її серця. Такими піснями є «Мамина вишня»; «Козачка», які стали визначними шлягерами ХХ століття у її пісенній творчості.
Коли вперше проспівала «Козачку» на концерті в Полтавському театрі, то голубоокий полковник підніс оберемок троянд, став на коліна і сказав: «Про нас, полковників, ще не було жодної пісні, і раптом!... А як мені дякували дружини полковників, їхні козачки! Спасибі, що отак гарно заспівали про чоловіків!..»

І пішла пісня в народ, її у Полтаві по радіо транслювали по три рази на день.
Р. Кириченко навіть у важкі хвилини свого життя не забувала про пісню. У травні 1996 року опинилася вона у лікарні в Інституті урології, все літо лежала там, а в серпні Борис Шарварко запропонував виступити на святковому концерті до Дня Незалежності України. Вона, зібравши всі свої сили, заспокоїла себе: «…головне – дійти до мікрофона і не впасти. А почну співати – пісня триматиме»
Найбільш талановитою серед усіх виявилася Наталочка Шинкаренко, яку співачка тримала за ученицю, і майже півроку, з травня до Покрови з нею працювала, доки, за традицією, жила з Миколою Михайловичем у батьківській оселі, татко Наталочки привозив малу на заняття. Слухаючи її, починаєш вірити у диво, настільки дівчинка схожа і голосом, і сценічними манерами на відому співачку. Уперше свою ученицю Р. Кириченко побачила, коли та з квітами підійшла до неї на концерті у Градизьку і впевнено заявила, що буде співати. Коли заспівала «Два дубки», співачка радісно сказала: «У неї – моя доля. У ній – моє продовження…»
І коли 25 листопада 2004 року відбувся Всеукраїнський пісенний фестиваль в Національному палаці «Україна», Раїса Опанасівна благословляла молоду та зовсім юну зміну, учасників і переможців Всеукраїнського пісенного фестивалю, вручила переможцям нагороди. На сцену вийшла з її піснею «Скаче в полі білий кінь» Н. Шинкаренко, народна співачка розчулено пригорнула її до себе: «Це, мабуть, я…» (Рис.1.4.)
Бесіда за питаннями.
1. Який образ, окрім образу матері, є наскрізним у піснях?
2. Чи актуальна пісня, на вашу думку?
Слово вчителя.
         Теми пісень актуальні, адже все на землі – від матері, від жінки. Пісні присвячені тій людині, якій завдячує своїм народженням і життям. Як казав Василь Симоненко:
Можна все на світі вибирати, сину,
    Вибрати не можна тільки Батьківщину.

    Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна матір рідну вибирати.
Співачка прикладом своїх пісень показала, як потрібно шанувати батьків не лише словом, а й на ділі. Очевидно, вона послуговувалася у своєму житті Божою заповіддю: «Шануй батька твого і матір твою…»
Бесіда за питаннями.
1. У яких жанрах усної народної творчості відображена тема материнства в долі людини?
2. Які ви знаєте прислівя про матір?
3. Укажіть авторів відомих вам популярних пісень про маму?
Інтервю («Мікрофон»)
Якби перед Святом Матері до вас звернулися із запитаннями, скажіть, як би ви продовжили речення:
Моя мама – найкраща у світі, адже вона…
Я люблю свою маму найбільше за те, що вона…
Коли б я був чарівником, то зробив би для мами ось що…
ІІІ сторінка – «Популяризація української пісні Раїсою Кириченко»
Учнівське повідомлення
           Р.Кириченко гідно і красиво представляла Глобинщину, Полтавщину, всю нашу державу в близьких і далеких світах. «Я – Україна», - гордо звучав її голос в країнах Європи і в Канаді, Австралії, Монголії, Філіппінах, Тунісі, Алжирі…
        Р.Кириченко була активною учасницею Всеукраїнських фестивалів мистецтв «Таланти твої, Україно», «Чумацький шлях». Її яскраві виступи були у мистецьких заходах до знаменних дат у Національному Палаці «Україна», на Національному Сорочинському ярмарку, у концертних програмах, присвячених творчості видатних митців України. Неповторний спів Берегині був окрасою творчих звітів Полтавщини, що відбувалися у столиці, обласного свята «Пісенне джерело» у Градизьку.
         З першого дня, повернувшись із гастролей, Р.Кириченко ще в Канаді

відчула, що відлунали її останні пісні. Її життя висіло на волосинці з листопада 1996 по березень 1997 року. Коли виникли серйозні проблеми зі здоровям, Україна всією душею відгукнулася на її лихо.
         З метою визначення популярності пісень з репертуару Р.Кириченко серед учнівської молоді нами була розроблена анкета-тест «Чи знаєш ти життєву та творчу діяльність Р.О.Кириченко? Було поставлено 10 запитань, на які учні відповіли так:
     1. Де народилася Р.Кириченко? – 21 чол. (100%);
     2. В якому місті розвивається поетична творчість Р.Кириченко? – 21 чол. (100%);
     3. Хто є автором пісні «Мамина вишня?» - 15 чол. (77%);
     4. З ким вона співала у дуеті? – 21 чол. (100%);
     5. Які пісні входять до репертуару Р.Кириченко? – 21 чол. (100%);
     6. Який ансамбль був створений Р.Кириченко? – 15 чол. (77%);
     7. Де відкрито музей-світлицю на честь народної співачки? – 17 чол. (80%);
     8. Хто з юних виконавців нині співає голосом Р.Кириченко? – 17 чол. (80%);
     9. Хто є автором книги «Я козачка твоя…?» - 21 чол. (100%);
    10. Яку вперше пісню подружжя Кириченків виконали дуетом? – 11 чол. (55%).
         Результати анкетування 21 учня 9-10 класів показали, що молодь добре знає творчість співачки. На 1; 2; 4; 5; 9; запитання анкети-тесту відповіли правильно 21 учень, що складає 100%, на 3 і 6 – 15 (77%); на 7 і 8 – 17 (80%). Найскладнішим для респондентів виявилося 10-те запитання, на нього відповіло 11 чол. (55%). На наш погляд, це зумовлено тим, що сумісний репертуар подружжя недостатньо відомий, тому що він замалий.
        Отже, можемо стверджувати, що учнівській молоді досить добре відомий репертуар співачки, що підтвердило становить 78 відсотків опитуваних.

   Слово вчителя. Перегорнемо останню сторінку нашого журналу, яку підготували наші учні. А називається вона так:
ІV сторінка – «Творча сповідь «козачки» України»
Книга «Я козачка твоя, Україно» вийшла відвертою та теплою.  У ній зібрані унікальні фотокартки, відгуки шанувальників і відомих діячів мистецтв про артистку, надруковані тексти найпопулярніших пісень у її

 виконанні.  У книзі немає перебільшень, у ній – усе сьогодення, а тому вона є
близькою багатьом читачам. Читається легко, на одному подихові. Із сторінок, написаних Чураївною,  простежується не тільки її нелегка, терниста жіноча доля, а й життя звичайної жінки із сільської глибинки.
М.Кириченко подарував книгу всім школам, школам-інтернатам, вищим навчальним закладам Полтавської і Черкаської областей, щоб нащадки знайомилися  з життєвим і творчим шляхом нашої знаменитої співачки і завжди її пам’ятали. Кожен з нас зобовязаний памятати своїх видатних земляків, що прославили наш співучий край далеко за межами України.
Р.О.Кириченко похована в рідній Корещині, поряд з могилою матері, як і заповідала. На могилі встановили монолітну стелу у вигляді бандури. Її стараннями в Корещині збудована окраса села – Покровська церква.
М.Кириченко  продовжував її добрі справи й заодно зберігав про неї память при житті.
«Зберегти творчу спадщину Раєчки – мій борг», - говорив М.Кириченко, нині покійний.
Вулиця, де знаходиться телерадіокомпанія «Лтава», названа іменем Р.Кириченко.
І нині її не вистачає Україні – тій землі, яку так любила Раїса Опанасівна…Як про неї сказав Дмитро Луценко: «Вона – народна артистка не тільки за званням, але й по тому, що вросла всім корінням у грунт нашого народу, українську народну пісню, в історію культури, де завжди золотом сяятиме її ім’я»
V. Підсумок уроку.
Свічка пам’яті ( запалимо свічку пам’яті й шани нашій Берегині).
Якою у вашій памяті залишиться Раїса Кириченко? (учні передають свічку і відповідають на запитання).
VІ. Пояснення домашнього завдання.
1. Побудуйте стислу розповідь про те, як ви розумієте назви пісень, які

асоціації викликали у вас вони.

2. Напишіть твір-мініатюру «Квітку сонця несу людям» (за репертуаром Р.Кириченко)
ДОДАТОК ДО УРОКУ
Ілюстративний матеріал (фотознімки)
00011
Рис.1.1. «Творці пісень» М. Кириченко, Л. Нечипорук, Р. Кириченко, В.Крищенко
00021
Рис.1.2. Дует подружжя Кириченків «Два крила»                                                                                                                      
00012
Рис.1.3. «Творчий процес» Директор ТРК «Лтава» М. Ляпаненко, О. Чухрай, М. Кириченко, Р. Кириченко
00022
Рис.1.4. Р. Кириченко з Наталочкою Шинкаренко
img127
«Дует великих співаків»
М. Гнатюка, Р. Кириченко
img128
«Приємна зустріч» Р. Кириченко,
Й. Кобзон, П. Здоровило

img125
Гостинна господиня пригощає українськими стравами своїх друзів
img126
«Вітання поетесі М. Бойко від Р. Кириченко»

img129
Приємна зустріч з лікарем
Є. Бараном
img130
«Концерт, присвячений Д. Луценко»
Презентація до уроку
C:\Users\Admin\Desktop\5255965.pngСлайд 1
C:\Users\Admin\Desktop\958185251.pngСлайд 2
C:\Users\Admin\Desktop\02626262.pngСлайд 3C:\Users\Admin\Desktop\5344334.pngСлайд 4C:\Users\Admin\Desktop\65525152.pngСлайд 5

C:\Users\Admin\Desktop\56546556.pngСлайд 6
C:\Users\Admin\Desktop\6989898.pngСлайд 7
C:\Users\Admin\Desktop\511414718.pngСлайд 8    


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

В гостях у казки за творчістю І.Я.Франка

Тема уроку. Б.Лепкий «Цвіт щастя».Прагнення кожної людини бути щасливою